II. Наукова та навчальна робота

Наукова діяльність пов’язана з дослідженням кореляційних ефектів у випромінюванні багаточастинкових систем. Отримано ряд результатів стосовно явища надвипромінювання - кооперативного спонтанного випромінювання. За допомогою методу вилучення бозонних змінних М.М.Боголюбова побудовані точні ієрархії кінетичних рівнянь для опису надвипромінювання з урахуванням зовнішніх класичних полів і втрат у резонаторі, теоретично обгрунтовані можливість керування часом затримки імпульсу та особливості процесу, викликані резонатором. Для деяких моделей кристалів з домішками визначена можливість акустичного надвипромінювання. Досліджено вплив вищих кореляційних функцій на розв’язання задачі про надвипромінювання. Вивчалась також можливість досягнення високого ступеня стиснення світла у процесі резонансної флуоресценції.

З 2000 року повернувся до досліджень у цій галузі у співробітництві з О.Й.Соколовським на основі методу скороченого опису. Є співавтором доповідей, присвячених отриманню основного кінетичного рівняння для модельної системи Дикке.

До кола наукових інтересів входять також космічна енергетика, сонячна енергетика, голографічні оптичні елементи, проблеми викладання фізики. Усього надруковано більше 50 наукових праць. Співавтор 1 винаходу.

III. Космічна діяльність

Доцент Лягушин С.Ф. починаючи з 1992р. брав участь також у дослідженнях з космічної енергетики, які проводяться НДІ енергетики ДНУ. Серед результатів цього напрямку:

1. Розробка концепції сонячного енергетичного супутника малої потужності для енерго забезпечення космічних апаратів, що може бути побудований на базі українського КА АУОС-СМ (1993-95).

2. Проект демонстраційного експерименту з енергопередачі в космосі з використанням малого супутника, обладнаного електроракетними двигунами, оцінка параметрів необхідної енергетичної та рушійної апаратури (1995-98).

3. Дослідження розміщення на супутнику в транспортному положенні сонячних батарей великої площі (у тому числі з концентраторами) та схеми й засоби їх розкладення на орбіті (1994-96).

4. Концепція енергосилових комплексів різного призначення на базі сонячних енергоустановок та електричних рушіїв (1996-98).

5. Схема компактного розміщення сонячних енергоустановок на поверхні Місяця та проект пересувної енергетичної станції у приполярній зоні Місяця (1995).

6. Космічний буксир з сонячними батареями та ЕРД для підтримання орбіти великих орбітальних станцій і, можливо, енергозабезпечення станцій (1999-2002).

7. Проекти використання комбінованих прискорюючих блоків з рідинними та електроракетними двигунами для ефективного виведення корисного вантажу на геостаціонарну орбіту (1993-2002).

Далі текст від першої особи:

Ця діяльність мала популяризаторський характер, докторської з цього не вийшло б, хоча академік В.Ф.Прісняков, який очолював напрямок, готовий був мене підтримати. Не соромлюсь і цієї глави у своїй біографії: я самореалізовувався (хист популяризатора в мене є), попит на мене був скажений, я робив роботу, корисну для України, для Дніпропетровська, для університету. Була й непряма користь для факультету - у вигляді любові ректора.

У кінці 1989 р. В.Ф. доручив мені підтримання контактів з Міжнародною астронавтичною федерацією (МАФ) і я у “Фотоні” зосередився на космічній тематиці. Я там уже мав репутацію талановитого вченого, наставника молоді й мозкового центру. А тут я перетворився на “праву руку” ректора. Я став думати, які з досягнень у ракетно-космічній сфері науковців ДДУ та КБ “Південного” можна і треба запропонувати світовій громадськості, й невдовзі став жваво писати популярні статті на основі серйозної технічної інформації. Мої знання англійської мови у фізтехівських колах вважались дивом, і 1993 року В.Ф. вирішив узяти мене на Міжнародний астронавтичний конгрес до Граца. Після цього я побував на конгресах у Єрусалимі (1994), Пекіні (1996), Турині (1997), на конференції “Енергія з космосу” у Монреалі (1997), на багатьох заходах в Україні, став членом двох комітетів МАФ і, даруйте, як завжди, набув популярності та завів знайомства з впливовими особами. Дружні контакти підтримую й зараз, сприяю виходу НДІ енергетики на міжнародні зв’язки. Маю деякі публікації, якими пишаюсь:

1. Possibilities of realization of great power hybrid converter of HYDECS type // Japan-Russian-Ukrainian International Workshop ENECOM95, Japan, Sendai, 1995, p.203-254 (co-authors: V.F.Prisniakov, A.M.Kapulkin, V.A.Gabrinets, I.N.Statsenko).

2. On the way to creating a system of distant power supply // Solar Energy, Vol.56, No.1, 1996, p.97-109 (co-authors: V.F.Prisniakov, I.N.Statsenko, V.I.Dranovsky).

3. Solar power module as the basis for near-term space power projects // Solar Power Satellites. A Space Energy System for Earth. Ed. P.E.Glaser, F.P.Davidson, K.I.Csigi. John Wiley&Sons, Praxis, 1998, p.372-393 (co-author: V.F.Prisniakov).

Ще є багато препринтів AIAA, статті у працях різних конференцій.

IV. Громадська діяльність

Вихований у радянських традиціях, прагнув займатися громадською роботою. Далекий від матеріальних проблем, ніколи не займався роботою профспілковою, зате був активним комсомольцем (1970-1986). Займався роботою ідеологічною, навчально-виховною, зупинився на організаційній. Був зав.оргвідділу комітету комсомолу фізфаку МДУ (1980-1981) і комітету комсомолу МДУ (1981-1986).

Маю багато комсомольських нагород. Не соромлюсь, бо завжди неформально працював з молоддю, спрямовуючи її на добре. Був членом КПРС з березня 1985 року, старанно виконував партійні доручення, ледь не потрапив до парткому ДДУ.

З глибокою вдячністю зустрів рішення про заборону компартії, існування якої у старому вигляді втратило сенс. Симпатик ОУН(р), але з жодною політичною партією себе не ототожнюю.

Громадську діяльність не припинив, а навіть частково активізував. Був серед засновників аерокосмічного відділення Малої академії наук, його деканом. І зараз беру участь у роботі МАН. Пропагував космонавтику, екологічно чисту енергетику, сучасну фізику. З 1994 до 1998 року фактично очолював на факультеті роботу з школярами, був головою журі обласних олімпіад з фізики та регіональних олімпіад з фізики ДДУ, в організації яких у містах регіону (Павлоград, Херсон, Феодосія) брав активну участь.

1989 року прилучився до діяльності регіонального відділення Всесоюзного аерокосмічного товариства «Союз». У жовтні 1991 року пощастило стати учасником установчих зборів Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я». З того часу брав участь у багатьох заходах цієї організації, в останні роки - незмінний член журі конкурсу «Мирний космос», віртуальний голова секції «Людина, Земля, Всесвіт».

Робота з школярами в різних варіантах - основна частина моєї громадської діяльності. До неї відношу я й свою викладацьку роботу в Дніпропетровському обласному ліцеї-інтернаті фізико-математичного профілю (ДОЛІФМП) з початку його існування у 1998 році. Повикладав там фізику, моє викладання визнали занадто складним і залишили мені спецкурс з фізики й астрономію. Ціную ці контакти з шкільною молоддю, тому продовжую дозволяти собі цю діяльність. Маю публікації, з цим пов’язані. В ліцеї за мною закріплено громадське доручення (якщо чесно, віртуальне) - керівник клубу «Що, де, коли».

Оскільки грошової винагороди за роботу заступником декана не маю, це теж громадська робота. Іноді вона обтяжлива, але мої здібності в ній реалізуються і рятують когось від зайвого клопоту. Моральну винагороду отримую. Аналогічне можна сказати про мою роботу секретарем кафедри і секретарем експертної комісії фізичного факультету.

Особливий період мого життя - 1997-1998 роки, коли я отримав серйозне адміністративне доручення - заступник відповідального секретаря приймальної комісії. Це ще більше наблизило мене до істеблішменту, у той же час я залишався собою і набув певної популярності. Пікантність полягала в тому, що це було в останній рік епохи В.Ф.Пріснякова, з яким я дружив. Я все витримав, мав користь для особистого життя і не втратив позицій після переходу Володимира Федоровича у глибоку опозицію. Власне, я був єдиним, хто виграв у цій історії: я перестав їздити за кордон, але отримав великий шанс зайнятися чимось більш серйозним.

Нарешті, мав громадську роботу в МАФ (див. розділ III) і маю неформальне доручення бути дописувачем газети «Дніпропетровський університет», де реалізуються мої філологічні нахили (див. розділ VI).

V. Дитинство і юність

Вчився у славетній середній школі № 23 м. Дніпропетровська, весь час на «відмінно», незважаючи на труднощі з фізкультурою та працею. Спроби зайнятися спортом не дали успіху, заняття музикою були безглуздям. Дитиною був нестандартною, компанії не мав. Мав небезпідставну репутацію ерудита, але не бачив перспективи і дуже страждав. Батьки в чомусь помилялись, але завжди намагались допомогти мені. Вони чудові люди, я їм в усьому зобов’язаний. Брав участь в олімпіадах з багатьох предметів, мав багато досягнень. Найбільші - це призові місця на республіканських і всесоюзних олімпіадах з фізики у 8 - 10 класах, участь у міжнародній олімпіаді 1972 року в Бухаресті (3-я премія). Того року я здобув 1-е місце на всесоюзній олімпіаді в Тбілісі з абсолютним результатом, про мене була дурна стаття в «Комсомольській правді». Від випускних і вступних іспитів був звільнений, отримав золоту медаль і був зарахований на фізфак МДУ. В душі залишився юним географом та істориком.

У Московському університеті мав розкіш спілкування з видатними й цікавими людьми та сувору школу виживання у багатонаціональному колективі групи й гуртожитку. У 1980-1986 роках потрапив на майже звільнену комсомольську роботу і був учасником дуже цікавих процесів на зламі епох. Загартувався, набув досвіду. Юність моя продовжилась і триває дотепер.